Системи рекуперації тепла покращують якість повітря всередині приміщень та енергоефективність шляхом передачі тепла між вихідним та вхідним потоками повітря. Однак повторні зміни температури та вологості всередині цих систем можуть створювати умови, за яких розвивається корозія, особливо коли металеві компоненти піддаються впливу конденсату, забруднювачів або агресивних середовищ.
Для виробників систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, інженерів та операторів будівель розуміння ризиків корозії та вибір відповідних методів захисту є обов’язковим для забезпечення надійності системи й зменшення вимог до технічного обслуговування протягом тривалого часу.
Система вентиляції з рекуперацією тепла працює шляхом передачі тепла від теплого внутрішнього повітря свіжому зовнішньому повітрю через ядро теплообмінника. Під час цього процесу різниця температур між потоками повітря може призводити до конденсації вологи, коли поверхні досягають точки роси.
Конденсована волога утворює тонкий електролітний шар на металевих поверхнях. У поєднанні з забруднювачами, що перебувають у повітрі (наприклад, пилом, забруднювачами або хімічними залишками), ця волога може прискорювати реакції корозії.
Ризик вищий у районах, де системи вентиляції працюють за умов високої вологості, зокрема в будівлях поблизу узбережжя, промислових об’єктах та закритих басейнах. Без належного вибору матеріалів та захисної обробки корозія може поступово впливати на повітропроводи, кріплення та компоненти теплообмінників.
Кілька факторів сприяють корозії всередині систем HRV.
Конденсація — одна з найпоширеніших причин. Повторні цикли зволоження й висихання дозволяють вологі залишатися на металевих поверхнях, що підвищує ймовірність окиснення та руйнування поверхні.
Вплив хлоридів — ще один важливий фактор. У прибережних районах або місцях, де використовують хлоровані хімікати, хлорид-іони можуть пошкодити захисні оксидні шари на металах і збільшити ризик локальної корозії.
Гальванічна корозія також може виникати, коли різні метали з’єднані у присутності вологи. Наприклад, поєднання компонентів із сталі, алюмінію, міді чи латуні може спричиняти електрохімічні реакції, що прискорюють корозію менш стійких металів.
Для компонентів із низьковуглецевої сталі, що використовуються в системах вентиляції з рекуперацією тепла, захисні покриття слід підбирати залежно від умов експлуатації, рівня вологості та ступеня впливу навколишнього середовища.
Два поширені методи захисту — це оцинкування зануренням у розплавлені цинк та епоксидне покриття.
Оцинкування зануренням у розплавлені цинк захищає сталь шляхом нанесення цинкового покриття, яке забезпечує як бар’єрний, так і жертвенний захист. Цей метод широко застосовується для повітропроводів системи HVAC та металевих конструкцій завдяки його довговічності в багатьох внутрішніх середовищах.
Однак у висококорозійних середовищах, де є контакт з хлоридами або хімічними забруднювачами, оцинковані покриття можуть потребувати додаткового захисту.
Епоксидні покриття захищають сталь, утворюючи щільний бар’єрний шар, який зменшує контакт між металевою поверхнею та корозійними речовинами. Вони часто підходять для застосувань, що вимагають вищої стійкості до хімічних впливів.
Ефективність епоксидного покриття значною мірою залежить від підготовки поверхні. Видалення іржі, мастила та інших поверхневих забруднювачів перед нанесенням покриття є обов’язковим для забезпечення надійного зчеплення.
Катодний захист зазвичай застосовують до підземних трубопроводів та морських споруд, де наявне постійне електролітне середовище, що забезпечує протікання захисного струму.
Однак повітропроводи та компоненти систем вентиляції з рекуперацією тепла зазвичай працюють у надземних середовищах, де конденсація виникає періодично. Це ускладнює ефективне застосування катодного захисту й часто робить його непрактичним порівняно з рішеннями на основі покриттів поверхні.
У більшості застосувань вентиляції з рекуперацією тепла захисні покриття та корозійностійкі матеріали, як правило, є більш підходящими підходами.
Профілактичний захист до введення в експлуатацію може значно підвищити довговічність компонентів систем вентиляції з рекуперацією тепла.
Процес зазвичай включає:
Очищення поверхні від мастила, пилу, залишків зварювання та інших забруднень;
Наявну підготовку поверхні для поліпшення адгезії покриття;
Нанесення відповідних захисних покриттів з урахуванням вимог навколишнього середовища;
Інспекцію після нанесення покриття, щоб забезпечити повне покриття й зменшити ймовірність наявності непокритих металевих ділянок.
Для систем, встановлених у вологих або корозійних середовищах, підбір відповідних матеріалів та захисних обробок на етапі проектування може допомогти уникнути неочікуваних проблем із технічним обслуговуванням у майбутньому.
Регулярне спостереження та технічне обслуговування є важливими для продовження терміну служби систем вентиляції з рекуперацією тепла.
Моніторинг вологості може допомогти виявити умови, за яких конденсація виникає ймовірніше. Належне регулювання повітропотоку, управління відводом конденсату та регулярний огляд внутрішніх компонентів зменшують ризики корозії.
Якщо з’являються ознаки корозії, ранній ремонт та оновлення захисного покриття зазвичай є економічнішими, ніж заміна пошкоджених компонентів після серйозного руйнування.
Основними причинами є конденсація, висока вологість, вплив хлоридів та контакт між різними металами. Ці фактори можуть прискорювати корозію металевих компонентів у системах рекуперації тепла.
Конденсація утворює плівки вологи на металевих поверхнях. У поєднанні з забруднювачами або хімічними речовинами такі вологі шари можуть прискорювати окиснення та корозію.
Для захисту зазвичай використовують гаряче цинкування та епоксидні покриття. Найкращий варіант залежить від умов експлуатації, рівня вологості та ступеня впливу корозійних чинників.
Катодний захист загалом не застосовується для систем рекуперації тепла, оскільки повітропроводи вентиляції не забезпечують неперервних електролітних умов, необхідних для ефективного захисту.
Використання корозійностійких матеріалів, нанесення захисних покриттів, контроль вологості та регулярні перевірки можуть сприяти підвищенню довговічності системи.
Гарячі новини